У Раді очікує розгляду законопроєкт №3131 “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо детінізації виробництва сільськогосподарської продукції”.
У разі його ухвалення усі власники земельних ділянок (зокрема паїв), незалежно від того, отримують вони дохід від землі чи ні, повинні будуть щорічно сплачувати податок.
Про це повідомили в ТСН, інформує Твоя Україна.
За даними Податкової служби, в Україні станом на 2019 рік налічувалося 3,6 млн власників паїв, які володіють 16,4 млн га землі, а середній розмір паю становить 4,1 га. З усіх власників паїв – 2,3 млн осіб самі обробляють свої паї та 1,4 млн осіб паї здають в оренду. Водночас, за інформацією Держгеокадастру, близько 7 млн українців є власниками земельних паїв, з них 4,7 млн є одноосібниками. Решта паїв здається в оренду агропідприємствам, які часто розраховуються з орендодавцями не грошима, а вирощеною продукцією.
Законопроєкт пропонує ввести “поставлене податкове зобов’язання”, що означатиме мінімальне податкове зобов’язання (сума податку) визначається для кожної земельної ділянки. А щодо власника/користувача визначається загальне поставлене податкове зобов’язання як сума зобов’язань по кожній земельній ділянці, яка йому належить чи якою він користується.
Так, наприклад, якщо у власника є 4 га паїв, які він здає в оренду приватному фермеру та отримує за це, як частіше за все і буває, не гроші, а продукцію, за рік він має сплатити державі приблизно 5000-6000 грн податку. Варто зазначити, що нормативна грошова оцінка 1 га земельної ділянки у різних регіонах України різна.
Як пояснив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки”, к.е.н. Леонід Тулуш, податкове зобов’язання “застосовується до будь-яких земельних ділянок с/г призначення, а не лише до паїв. Тобто всі ділянки, на яких щось сіється, садиться, скошується (як у випадках із сіножатями) чи пасеться (як у випадку із пасовищами), незалежно від того, кому вони належать і як використовуються, будуть оподатковуватись.
Відповідно, якщо земельна ділянка с/г призначення будь-якого спрямування (навіть присадибна ділянка, тобто город при будинку) перевищуватиме 1 га, за неї слід буде сплачувати податок.
За словами ініціаторів законопроєкту, його метою є ліквідація тіньових відносин у сфері використання земель сільськогосподарського призначення, пов’язаних з приховуванням доходів від оренди землі та реалізації сільгосппродукції, ухиленням від оподаткування.
Один із авторів, голова Комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики, нардеп від “Слуги народу” Микола Сольський впевнений, що законопроєкт сприятиме виведенню з “тіні” паїв, які промислово обробляються, але за які не сплачуються податки.
“Я однозначно за цей законопроєкт. Встановлюється мінімальне податкове зобов’язання, яке потрібно сплачувати в Україні з кожного гектару і, яке невелике, яке виведе з тіні 40% земель”, – переконаний нардеп.
Сольський запевняє, що цей законопроєкт не вб’є звичайних власників, які використовують землю для особистого користування, оскільки передбачається пільга до 1 га. Тобто, за його словами, податки будуть сплачувати лише ті, хто використовує землю у промислових масштабах і має дохід з цього, або ті, хто здають свої паї в оренду.
За словами голови Комітету з питань аграрної та земельної політики, цей законопроєкт має підтримку не лише серед народних обранців, але й серед місцевих громад та керівників ОТГ, оскільки ці податки йтимуть до місцевих бюджетів. За словами Сольського, за попередніми оцінками в рік це може принести загалом від 8 до 15 млрд грн.
Варто зазначити, що головні критики законопроєкту наголошують, що новий податок не зачепить великий і середній агробізнес, оскільки, сукупні податки, які платять юрособи, включно з ПДВ, зазвичай складають понад 1500 грн в перерахунку з гектара і, згідно із законопроєктом № 3131 їм нічого додатково платити не доведеться.
Економіст Київської школи економіки Олег Нів’євський категорично не погоджується з думкою авторів законопроєкту і вважає, що це доволі небезпечна законодавча ініціатива. “Законопроєкт вдарить по одноосібниках, тобто по тих, хто самостійно працює на своїй землі, по самозайнятому населенню на землі. А вони вироблять понад 40% аграрного валового продукту, 60% виробляють підприємства”, – пояснює експерт.
Більше того, на його думку, не зовсім відповідають дійсності і підрахунки авторів законопроєкту щодо того, що 40% землі у нас у “тіні”.
“Підприємства оброблять біля 20 млн га, а фізичні особи біля 15 млн га. Автори законопроєкту і називають ці 15 млн га “тіньовими”. Це є маніпуляція, оскільки це не є “тіньова” земля. Оскільки у законодавстві є така категорія, як особисті селянські господарства, це ті, хто отримав до 2 га землі і може на них працювати і не сплачувати податок від доходів, який отримує. Якщо він має надлишки, він може їх спокійно реалізовувати і ніхто його не буде оподатковувати. Це те, що дозволено законодавством. Таких у нас біля 7 млн га земель і таких господарств до 4 млн. А у нас стверджується, що те, що дозволено законом є “тіньовим”. Юридичний казус. Так точно не може бути”- говорить Олег Нів’євський.
Економіст також не погоджується і з тим, що великі підприємства платять великі податки, а малі фермери або одноосібники (домогосподарства) не платять взагалі або платять набагато менше. Але прибутки агрофірм в Україні, за словами експерта, по факту також фактично не оподатковуються, а фізичні особи платять не менше.
Завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки”, к.е.н. Леонід Тулуш також вважає, що законопроєкт підготовлений виключно в інтересах великого агробізнесу, оскільки після ухвалення законопроєкту “велике сільгосппідприємство не буде сплачувати жодної копійки додаткових податків”.
Він зазначає, що законопроєкт передбачає фактично ліквідацію малого фермерства в Україні, який матиме вкрай негативні наслідки для розвитку аграрного сектору економіки та сільських територій. “Фактично, “благими намірами” в Україні “вбивають” малого фермера – основу сільських територій. Це при тому, що, за словами президента України, в центрі земельної, як і загалом аграрної, реформи повинно стояти саме мале фермерство. Натомість виходить, що з високих трибун чуємо про підтримку малого фермерства, при цьому законодавчими ініціативами всіляко намагаємось позбутись цього явища в Україні”, – вважає Леонід Тулуш.
На думку генерального директора ГО “Українська аграрна конфедерація” Павла Коваля, законопроєкт не вирішить проблему детінізації землі, а боротиметься лише з наслідками, оскільки для багатьох розмір податків буде перевищувати їхні доходи і вони будуть змушені залишатися “в тіні”, а ті, хто сплачував в “білу”, будуть і надалі продовжувати це робити.
“Я не впевнений, що усе може вирішити законопроєкт 3131, але найгірше те, що ми не проаналізували, чому є тіньовий оборот, де береться економічне підґрунтя для його реалізації, де береться грошова аса для реалізації і чому частина аграріїв хоче сховатися в “тіні”. Може податки неадекватні. Податкова система – це економічна конституція. Якщо вона сприяє економічному розвитку і якщо підприємець готовий сплачувати, масштабуватися, інвестувати і розвиватися, значить податкова система адекватна, якщо це не так – то вона неадекватна”- вважає експерт.
Варто зазначити, у процесі підготовки матеріалу стало відомо, що Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики вже вніс певні корективи у новий законопроєкт тепер вже 3131-д, але на сайті Ради цього законопроєкту поки що немає.