“Це Матвій та Захар…вони ніколи не побачать свого тата”: прикордонник загинув за два тижні до народження первістків-двійнят

Прикордонник Богдан Назаренко не дожив кількох тижнів до народження своїх дуже очікуваних первістків, хлопчиків-близнюків.

Щемливу історію українського воїна та його сім’ї розповіли “Факти. ICTV

Вікторія з Богданом були разом уже близько 10 років. Дуже хотіли дітей, але довго не виходило – аж доки минулої осені 34-річна Вікторія дізналася, що вагітна. Це було справжнє щастя – особливо, коли майбутні батьки довідалися, що у них буде одразу двійня!

Подружжя не могло дочекатися народження таких бажаних первістків. Проте у лютому почалося повномасштабне вторгнення Росії.

Сержант Назаренко, як і всі прикордонники Чернігівщини, був одним із перших, хто зустрів ворога: він пішов на службу вже за кілька годин після оголошення Путіним “спецоперації” проти України.

Відтоді на зв’язок чоловік виходив дуже рідко. Коротко повідомляв дружині, що живий – і далі йшов відбивати ворожі атаки.

14 березня Богдан разом із побратимами виконував завдання з оборони стратегічної висоти на околиці Чернігова.

Командир групи, майор Юрій Хорошок, також не зміг стримати сліз, розповідаючи про той бій. Наші воїни розбили групу противника. Проте в сержанта Назаренка поцілив ворожий снайпер, не залишивши українському бійцеві шансів на життя…

“Він був дуже життєрадісний, багато жартував, постійно посміхався…” – розповідає командир.

Брат Вікторії попросив командування Богдана не розповідати його вагітній дружині про те, що вона вже вдова. Два тижні жінка обривала телефони командирів, не розуміючи, чого так довго не має жодної звістки від коханого.

А потім дізналася від подруги, що чоловіка вже немає серед живих. Буквально за кілька годин після цієї звістки у Вікторії почалися передчасні пологи…

Вікторія Назаренко з дітьми

Малюки народилися 4 квітня. На той момент жінка була на 35-му тижні вагітності. Першим народився Матвій, після нього Захар. Обидва хлопчики – здорові й дуже схожі на тата… якого їм ніколи не судилося побачити.

Вікторія з мамою переїхали з Чернігова до Ніжина, де живуть у крихітній квартирці як вимушені переселенці й намагаються забезпечити малечу всім необхідним. У цьому дуже допомагають волонтери та чоловікові побратими.

У День прикордонника, 30 квітня, Вікторія вперше поїхала на могилу чоловіка. Раніше вони завжди відзначали цей день разом…Богданові було 35.

“Усе, що у мене залишилося від нього – мої діти та мої спогади, які ніколи не зітруться”, – каже молода вдова.

Джерело: Новинарня