23 серпня на Ряснянському цвинтарі відбулось освячення пам’ятника на могилі воїна-героя Володимира Статія, який спочиває на цвинтарі, що неподалік храму Свв. Верх. Апп. Петра і Павла (Рясне-1). Символічний пам’ятник присвячений також всім тим, які боролися за волю і незалежність Української держави.
Володимир Статій, відомий за прізвиськом «Білий», загинув 25 липня 2014 р. на 40-му році життя у с. Піски Донецької області у бою за визволення Донецька і був бійцем 5-го Окремого батальйону добровольчого українського корпусу.
Громада мікрорайону Рясне спільними зусиллями збирала кошти на встановлення пам’ятника.
Після освячення пам’ятника та встановленого хреста на Ряснянському цвинтарі, діти- прихожани храму (Володимир, Йосип, Мар’ян Бондарі та Юрій Дорош) заспівали патріотичних пісень. Весь захід супроводжував церковний оркестр храму Свв. Верх. Апп. Петра і Павла під керівництвом Ігора Платниша.
“ Я часто зустрічав покійного на цвинтарі, він часто приходив молитися до батьків. Властиво, навіть в тому спокійному місці, на цвинтарі, він брав енергію, силу, розваження і роздуми, так, що сміло і безбоязно пішов захищати Україну.” – сказав отець- настоятель храму Свв. Верх. Апп. Петра і Павла Василь Ковпак.
“Треба мати велику ласку, щоб заслужити віддати життя за Україну. Як говориться в Святому Письмі: багато покликаних, та мало вибраних. Ми всі є покликані любити Україну, Бога – насамперед. Всі ми є покликані розвивати наш край, а не його забруднювати, не обкрадати не втікати від нього. Всі ми є покликані до того, але мало хто з нас є вибраний пролити кров за свою державу, а Володимир потрапив у ці ряди.” – отець Степан Курило.
Слова вшанування висловили громадські діячі Тарас Бобаніч та Руслан Кошулинський. На заході була присутня депутатка від Рясне 2 Мар’яна Батюк.
“Душа складається з молоком матері, з мудрістю батька, з виховання бабці, дідуся, з пісні, з віри, з церкви, з історії, зі своєї землі, якщо щось забрати з цього – ми втрачаємо душу. Саме за душу ідуть воювати. Не за гроші, не за славу, не за владу, щоб залишитися українцем.”
“Я хочу подякувати громаді, за те, що пам’ятаєте своїх. Вірю, що наш побратим Володимир хотів, щоб ми жили, вірили, воювали так, щоб ми були останнім поколінням, яке бореться. Щоб ці прекрасні діти, які щойно виступали, вже жили у величній, заможній, соборній Україні. Це буде навища шана усім загиблим нашим побратимам і посестрам”. – сказав Руслан Кошулинський.
Громада Рясного дуже згуртована і організована, розповіла прихожанка храму Петра і Павла пані Ярослава Нележита: “Це дуже значуща подія, бо маємо зберегти світлу пам’ять про Захисників України для майбутніх поколінь. До організації відкриття та встановлення пам’ятника долучилися всі парафіяни.“
Тарас Бобаніч про загиблого воїна Володимира: “На жаль, так склалося, що Володимир – один з перших з Львівщини віддав своє життя. Це був один з перших похоронів, і коли ми займалися організацією похорону, ми уявлення не мали як це робити, що говорити рідним. А тим більше, не уявляли, що війна так довго затягнеться.”
